RAPDon

Автор: Бажутина С.Б.

Постановка проблеми

На сучасному етапі проблема вивчення етнічної самосвідомості набуває особливого значення. Від характеру її рішення багато в чому залежить розуміння змісту, структури і функцій етнічної самосвідомості в цілому. У вітчизняній психології вже є певний досвід діагностики різних сторін етнічного життя народу (В.О. Васютінський, М.І. Дідора, Е.Ю. Мозкова), але це, на наш погляд, лише підвищує актуальність і діалогічність вирішуваної проблеми.

Мета статті - ознайомити з новим варіантом методики, яка дозволила б досліджувати деякі особливості етнічної самосвідомості народів України.

Нагадаємо, що під етнічною самосвідомістю розуміється "відносно стійка система усвідомлених уявлень і оцінок реально існуючих етнодиференціюючих та етноінтегруючих компонентів життєдіяльності етносу" [5,88]. Разом з тим, і ми згодні в цьому плані з О.В. Даровських, ми "вважаємо принципово важливим розвести теоретичні поняття національної самосвідомості і етнічної самосвідомості". Отже, останнє часто використовують "по відношенню до меншин, які є частиною етнонації" [3,443-444]. У нашому суспільстві, де інтегруються дві великі нації –українська та російська – проблема формування етнічної самосвідомості набуває особливого значення. В Україні, на наш погляд, склалася абсолютно унікальна етнічна ситуація: обидві нації оказують рівноцінний вплив на розвиток етносу. Зрозуміти закономірності ставлення цього етносу в повною мірою допомагає зроблена нами методика.

Традиційно в самосвідомості, у тому числі і етнічної, виділяють когнітивну, поведінкову і емоційно-оцінну складові. Слід відмітити, що взагалі самосвідомість діагностувати дуже нелегко, тим більше таку складну його частину, як етнічна самосвідомість.

При створенні методики ми виходили з того, що основа етнічної самосвідомості складається з особливої форми спільності, що переживається, як спільність "Я/ Ми". Таким чином, перед дослідником встає подвійне завдання: з одного боку, знайти способи, які б дозволили з'ясовувати особливості бачення респондентами специфічної спільності "Я/ Ми", з іншого – фіксувати у них не завжди вірно усвідомлене ними відношення до цієї спільності. Для вирішення даної проблеми ми скористалися наступними теоретичними положеннями.

Результати теоретичного аналізу проблеми

1. Структурно-створюючою у цілісності етнічної самосвідомості є система ціннісних орієнтацій людини. Саме тому дослідження цінностей особистості і повинно було скласти частину діагностичного методу.

2. "Я-образ" завжди описовий і включає певний набір характерологічних рис, які особа схильна собі приписувати. При дослідженні ж спільності "Я/ Ми" складнощі виникають ще і у тому випадку, коли уявлення респондента про себе необхідно зіставити з системою уявлень про інших (інших – тієї ж національності, інших – що живуть в тій же країні, інших – що відрізняються і по національним і по територіальним ознакам). На наш погляд, методом, що дозволяє це зробити, є метод перехресного оцінювання представників різних етносів (у тому числі і свого) за допомогою оцінювання різних рис характеру за шкалою полярних профілів. Використання методів математичної статистики при обробці даних дає цікаві результати.

3. Найбільш складна частина дослідження етнічної самосвідомості, що менш усього об'єктивується, пов'язана з діагностикою емоційних відношень, які виражаються випробовуваними відносно різного роду проявів спільності "Я/ Ми". Нам уявляється, що подібного типу відношення краще всього вивчати за допомогою проективних методик. В даному випадку найбільш зручним і, як показали результати, достатньо валідним опинився розроблений нами варіант методики КТВ (Кольоровий тест відносин) [1].

Методика та організація дослідження

Наведені теоретичні положення зумовили і особливу форму створеної методики для діагностики етнічної самосвідомості. Умовно вона включала три різні частини. Першу частину склали поняття, якими характеризується мир сучасного етносу. Серед них: соціальні - свобода особистості, насильство, конфлікт, пошана до людини і т.д.; економічні – розвиток промисловості, розруха, активність в сільському господарстві; політичні – демократія, державна влада, сучасний тоталітаризм і т.д.; етично-етичні - совість, духовні цінності, щастя, етичне очищення і т.д.; а також ті, що фіксують національну визначеність – українська мова, російська мова, національна нетерпимість, честь народу і т.д.; нарешті, ряд понять, що обмежують круг вузько-особових відносин респондента, - я сам, мій батько, моя мама і т.п.

Випробовуваному надавався набір кольорових карток (стандартний набір кольорів за М. Люшером), і він повинен був за допомогою кольорів позначити зміст всіх даних у списку понять. Як показує досвід, така форма діагностування традиційно викликає особливий інтерес у респондентів, а оскільки вона вводиться першою, то створює ще і мотивацію на подальше дослідження. Для обробки даних за цією частиною методики, через певний час випробовуваний проводив ще й ранжування цих кольорів.

Відбір понять для даної частини методики пройшов попереднє випробування – в 2005 р. по декількох чорнових варіантах методики, тоді було опитано близько 1000 чол., з них 800 чол. з східного регіону України і трохи більше 200 чол. із західного. Результати пройшли і кількісну і якісну обробку із залученням методів математичної статистики, що в решті решт дозволило відібрати поняття, які в більший мірі характеризують специфіку ментальності нашого етносу. Певну роль у відборі понять зіграли дослідження, проведені Інститутом соціальної і політичної психології АПН України. Своєрідний спосіб складання методики по етноопитуванню запропонував В.О. Васютинський. Ми для свого експерименту запозичили в цій методиці декілька соціальних явищ, що мають сучасний резонанс.

Друга частина нашого дослідження припускала вивчення системи ціннісних орієнтацій респондентів. Спочатку для цієї мети ми намагалися використовувати відому методику М. Рокіча. Було виявлено, що усі обстежувані і в східному, і в західному регіонах на перші сім місць і в групі термінальних і в групі інструментальних цінностей ставлять абсолютно ідентичні поняття, з тією тільки різницею, що порядок цінностей дещо змінюється. Цей факт дозволив нам відмовитися від громіздкої методики М. Рокіча. Ми замінили її списком цінностей Е.Б. Фанталової, в якому фактично повторюються необхідні нам термінальні і інструментальні цінності, до нього лише довелося додати чотири недостатніх.

Особливе значення в дослідженні ціннісних орієнтацій етнофорів ми додавали їх моральному вибору. З тією метою було введене спеціальне питання, що припускало вибір в складній життєвій ситуації. Респондентам необхідно було проранжувати запропоновані методикою чотири варіанти вибору або дати свій. При цьому треба було оцінити вибори наступних національних груп: українців, росіян, німців і поляків. Пропоновані варіанти етичних орієнтирів в складній життєвій ситуації були такими: закон, прийнятий в даній державі, думка рідних, власне відчуття Сорому і діалог Совісті, поради друзів.

Забігаючи вперед, відзначимо, що на думку всіх наших респондентів, слов’яни частіше спираються на думку рідних, при цьому у них набагато більш вагові значення мають і "діалог Совісті". Представники німецької нації, на їх же думку, перевагу явно віддають закону. Високий відсоток опори на закон приписується і полякам. Тобто українські респонденти вважають, що в Європі народи більш законослухняні. Цікаво, що в розділі "свій варіант" часто як орієнтир з'являвся російський "авось" як опір виключно "на себе". У подальших варіантах методики ми вирішили дати варіант - "авось або опір тільки на себе", визнавши можливим їх об'єднання, оскільки в російському "авось" є значна частка самостійного відчайдушного ризику.

Створення третьої частини нашої методики було почато з традиційних, використовуваних ще в етнографії описів характерів різних народів. В першу чергу, нас звичайно ж цікавили уявлення українців і росіян про характери один одного, а також були вибрані дві європейські нації, які історично часто переплітали свою долю з долями народів України – німецька нація і польська. Характерологічні портрети цих чотирьох народів і давали наші респонденти. Відмітимо, що випробовувані у всіх вибірках давали схожі описи представникам тієї або іншої нації, правда значущість одних і тих же характеристик була різна. Особливо схожими виявилися "портрети" росіян і українців. Їм приписувалася доброта, душевність, гостинність, веселість, працьовитість і т.д. Більшу вагу в "портретах" українців мала хитрість, у характеристиках росіян – грубість і пияцтво.

У описах представників німецької нації більшу вагу мали характеристики організованості, педантичності, законослухняності, патріотизму, вихованості і деякі інші. Цікаво, що самими примітивними виявилися "портрети" представників польської нації. Багато респондентів взагалі відповідали, що не знають, як їх охарактеризувати. В цілому, полякам приписувалася велика релігійність, націоналізм, вихованість.

Всі одержані описи були оброблені за допомогою контент-аналізу, виділені синонімічні характеристики, складені частотні словники описуваних якостей, проведено зіставлення "портретів" різних націй. Бідність, лексична неписьменність багатьох описів наших респондентів наштовхнули нас на думку про створення для подібного роду діагностичних досліджень спеціальної шкали якостей. Найбільш зручною формою для створення "шкали якостей" виявилася шкала полярних профілів. У ній кожна якість має свою полярну протилежність: працьовитість – лінь; патріотизм – розмитість любові до батьківщини; волелюбність, незалежність - схильність до підпорядкування і залежності і т.д. При цьому по кожній з якостей оцінюються всі чотири нації (українців, росіян, німців і поляків), з використанням балів від +5 до –5. "+" свідчить про виразність позитивного полюса якості, а "-" – негативного.

Результати дослідження та їх обговорення

Така процедура обстеження значно полегшує і роботу респондента, і роботу обробника одержуваних даних. Апробація нового варіанту створеної методики показала, що суть національних характерів в такій формі "написання портретів" не втрачається, навпаки, вони набувають великої стрункості, системності і виразності, крім того, вони стають в більшій мірі порівняними.

Висновки

Описаний вище варіант методики для діагностики особливостей етнічної самосвідомості при апробації дозволив одержати цікаву картину етнічних уявлень людей про сучасні відносини між націями, про відношення народу України до різних соціальних, етичних, політичних і економічних явищ. Причому, що є особливо важливим, – запропонований варіант етнодіагностики абсолютно вільний від тиску на свідомий або підсвідомий вибір респондента, а отже, дозволяє одержувати достовірні результати.

Література

1. Бажутіна С.Б., Семеніхина А.В. Зіставлення особливостей етнічної самосвідомості представників східного і західного регіонів України// Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць/ Гол. редактор Г.П. Шевченко – Вип. 4. – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2005. - С.18-27.
2. Беседин А.Н., Липатов И.И., Тімченко А.В., Шапарь В.Б. Книга практичного психолога: у 2-х частинах./ Худож. оформлювач В.М. Толдин/ – Х.: РИП "Оригінал", фірма "Фортуна-прес", - 1996.
3. Даровських О.В. Феномен етничної самосвідомості молоді// Етнопсихологічні проблеми вчора і сьогодні: Хрестоматія/ Сост. К.В. Сечельнок. – Мінськ: Харвест, 2004.
4. Дідора І.М., Мозгова Е.В. Етнічні стереотипи у зрілому віці: постановка проблеми та результати дослідження// Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Главник,2005. Вип. 26., в 4-х томах, том 1. – С. 490-494.
5. Хотинец В.Ю. Этническое самоссознание. – СПб.: Алетейя, 2000.